на «Опитувальний листок щодо можливості та доцільності легітимізації і легалізації рідновірів в якості споконвічної корінної етнонаціональної спільноти України», надісланий за підписами таких осіб: В. Богайчук, С. Савченко, Я. Іващенко
МОДА НА МОЛЬФАРСТВО В РОЗПАЛІ — БУДЬТЕ ОБЕРЕЖНИМИ!
Така вже закономірність глобального світу, що він намагається знищити нанівець усяку традиційну культуру, яка хоча б якимось боком нагадувала етнічні архетипи. Ще два десятиліття тому, коли громади Об’єднання рідновірів України починали відроджувати Рідну віру, ніхто ставати волхвами не хотів.
Великдень — це велике Праукраїнське Свято, Перемога Світла Дажбожого над зимовою темрявою. Ніякого відношення до «воскресіння Христоса» ця назва не має. Хоча дуже часто чуємо, як християни кажуть, що Паска — «це по-українськи Великдень». Це груба помилка. Великдень — справді, українська традиція, але він аж ніяк не тотожний християнському святу Пасхи. Спробуймо розібратися, що ж святкують християни?
УКРАЇНСЬКА ВЕСНЯНКА НА ВАГУ ЗОЛОТА
З давніх-давен, як тільки перше Сонце пригрівало по-весняному після морозної зими і з вершечків пагорбів сходив сніг (приблизно вкінці січня — на початку лютого), дівчата в супроводі «пані-матки» (хороводниці) виходили з вечорничних теплих хат гукати Весну.
СВЯЩЕННИЙ СМИСЛ ПРИСЯГИ НА ТЛІ СУСПІЛЬНОГО ХАОСУ
(уточнено, відредаговано й доповнено)
Ми часто говоримо про давні глибинні витоки українського народу, його славну історію, але уникаємо розмов на морально-етичні теми. Чому? Причиною тому — всім відома наша українська делікатність. Не хочемо називати прізвища, щоб когось не образити, тим більше, щоб не викликати небажаних суперечок і т.д.
МЕТАФІЗИКА ЖЕРТОВНОСТІ В РІДНІЙ ВІРІ
Шановні рідновіри! Останнім часом нашому середовищу нав’язано чергову дискусію щодо застосування землі і хліба в обрядах Рідної віри. Як правило, такі дуелянти виступають всупереч науковим фактам і спираються на псевдонаукові твердження. Їхня мета може бути окреслена двояко: або як елементарне невігластво, або як цілеспрямоване намагання посіяти недовіру до Об’єднання рідновірів України.
У столиці славно пройшли Русальні свята
Русалії... Скільки таємничого і загадкового у цьому слові. Із глибини минувшини нашого народу, торуючи часом тернистий, а іноді навіть нищівний для себе шлях, від наших славних Предків таки дійшло до нас це слово. Слово, за яким колись стояла чарівна дія, чи пак — обрядодія, зміст якої ми нині збираємо по зернинках, які вже ледь проглядаються у закутках нашої багатостраждальної Руси-України. (Див. відеоролик «Русалії у Києві в літо 7520» на головній сторінці внизу)
ЛЕЛЬНИК І ЛАДОВИЦІ НА ДІВИЧ-ГОРІ:
тисячолітню традицію відновлено!
Дивовижне виїзне свято влаштувала Київська громада українських язичників «Православ’я».
Провівши у неділю Богославлення на Центральному жертовнику, громада дружно вирушила до Трипілля на знамениту Дівич-гору, на якій понад тисячоліття тому дівчата вшановували своїх Богинь — опікунку шлюбом і весіллям Ладу та її доньку,
«Галичани» вшанували весняних Богів
Гарного недільного дня, 22 квітня, Львівська громада українських рідновірів «Галичани» вшанувала весняних Богів пробудження Природи — Ладу, Лелю та Ярила. Попри прогнози синоптиків, що віщували дощ, стояла напрочуд ясна, сонячна погода — Боги відгукнулися на запрошення онуків Дажбожих.
Київські «православичі» вшанували Бога Яровита
Дещо похмурою видалася у Києві погода у Яровитів день. Над Центральним жертовником моросив дрібен дощик, підступно пронизував хоч і весняний, але ще не дуже теплий вітерець…
Гарним подарунком для дітей відзначила Великдень Дажбожий Тернопільська громада «Сварга» — видавництво «Мандрівець» видало перекладену українською мовою, добре ілюстровану книжку нашого польського колеги Іґора Ґуревича (Горевича) «Борек і Боги слов’ян».
Нещодавно вийшла друком нова книга професора Галини Сергіївни Лозко «Етнодержавознавство». — Тернопіль: Мандрівець. — 2012. — 384 с.
