Богознавство

Вересневе свято Перуна і Перуниці є осіннім і водночас завершальним святом рідних Бога-громовержця і його жіночої пари — Богині-блискавиці.

Далі

Святкують Мокошу осінню у п’ятницю в кінці жовтня. Жіноча громада робить обхід господинь, як на Коляду. Гостей пригощають кашею з курятиною, пирогами, медом, молоком. Поминають Предкинь Роду. Співають:

Далі...

Русалії... Скільки таємничого і загадкового  у цьому слові. Із глибини минувшини нашого народу, торуючи часом тернистий, а іноді навіть нищівний для себе шлях, від наших славних Предків таки дійшло до нас це слово. Слово, за яким колись стояла чарівна дія, чи пак — обрядодія, зміст якої ми нині збираємо по зернинках, які вже ледь проглядаються у закутках нашої багатостраждальної Руси-України.

Далі...

Настають найкоротші літні ночі — свято Купайла, і звідусіль — лісів, гаїв, берегів річок — линуть купальські співи. Через християнський вплив їх подекуди стали називати «петрівочними піснями». Купальські пісні — це переважно мрії дівчат про заміжжя, прощання з вільним життям, бо восени настає пора весіль. Зміст цих пісень язичницький, купальський.

Далі...

Анатолій БОГОРОД

УКРАЇНСЬКА ВЕСНЯНКА НА ВАГУ ЗОЛОТА

З давніх-давен, як тільки перше Сонце пригрівало по-весняному після морозної зими і з вершечків пагорбів сходив сніг (приблизно в кінці січня — на початку лютого), дівчата в супроводі «пані-матки» (хороводниці) виходили з вечорничних теплих хат гукати Весну. За давнім українським звичаєм, на «гуканки» бігли швидше від усіх інших дівчата-підлітки, яким вже виповнилося або виповниться цього літа шістнадцять років; кожна поспішала повідомити свою Долю і Богів про свою зрілість, про своє повноліття — готовність до парування та одруження. Тому у давніх веснянках дівчата порівнювалися із стиглим маком чи грушкою (грушею)...

Далі...