1 травняМайя — давньослов’янська Богиня рослинності, яка вкриває листям дерева, травами землю «замаює». День посвяти відаючих жінок. У західних країнах Європи з 30 квітня на 1 травня — Вальпургієва ніч. Цього дня вшановується також і Білобог — Бог білого (світлого) дня, добра, щастя; згадується у Велесовій книзі; ім’я цього Бога походить від старослов’янського кореня біл-, індоєвропейського bhol, bha — сяяти, блищати, що асоціативно завжди пов’язувалось із вищим, божественним світлом. Тотожний Світовидові. Виступає переважно в парі з Чорнобогом як два протилежні начала. На думку багатьох дослідників, Білобог тотожний грецькому Аполлону. Геродот записав у V ст. до н. е., що Аполлон прийшов із Гіперборейського краю на о. Делос, тобто із Скіфії в Грецію. Кілька італійських писемних згадок також вказують на тотожність Аполлона з Білуном, Білобогом: Apollini Beleno, Belts, Belenus, Belinus.

Далі

Минає зима, починається зустріч весни. За народними уявленнями, весну приносять на крилах птахи. На щастя, в Україні збереглися відомості про кілька стародавніх пташиних свят: Лелечини (24 лютого), Ластівки (1 березня) та Сорочини (9 березня).

Далі

жіночі осінні свята

Осінь багата на дари щедрої Матінки-Землі, якій, за давньою традицією, було прийнято складати подяку за добрий врожай. Так склався звичай найперше вшанувати Рожаниць — Ладу та її доньку Лелю, дні яких відзначаємо 8 та 9 вересня. Лада — Велика Праматір нашого роду, народила першопочатки Всесвіту — Лелю (покровительку вод) і Полеля (покровителя світла), тобто Воду і Вогонь, боротьба яких, за Велесовою Книгою, «тече явно і та соутворює живоття наше».

Далі

Благовіщення (25 березня)

Благовіщення — це велике і значне народне свято давнини, лише, на жаль, не маємо відомостей, яку назву воно носило в глибині віків, у добу дохристиянську. Можна здогадуватися, що це передхристиянське свято було святом заклику весни, святом закликання її та благання, щоб принесла свої дари людям, тваринам і рослинам, землі й воді.

Далі