Кожне рідне свято — це відбиток пульсації Всесвіту

У давнину все підпорядковувалось одному — Космічному Божественному Закону Всесвіту. І наші Предки, намагаючись його не порушувати, витворили й виплекали в своєму середовищі цілий комплекс обрядів і звичаїв. Вони-то й забезпечували відповідність життя наших Предків щодо космічних пульсацій Всесвіту і були гарантом їхнього гармонійного співжиття з Природою. Коли пульсація Всесвіту змінювалася (зміна фаз Сонця, Місяця, рух інших небесних світил), здійснювалися і відповідні обряди, які згодом виокремлювалися, систематизувались і відшліфовувались. Річне замкнене коло космічних пульсацій визначало час проведення відповідних обрядів. Дні, на які припадав цей час, стали згодом називатися святами, тобто святими (світлими) днями. А їхнє чергування протягом року і повторення у наступному році заклало підмурівок цілої світоглядної системи, яка нині називається традицією.

Отже, і виникнення предківських свят теж не було для Пращурів самоціллю, як, скажімо, комуністичні чи християнські свята, видумані навмисно самими представниками цих ідеологій для пропагування ідей свого ідеологічного угруповання. Первісні ж свята були продиктовані нашим Пращурам Законом Всесвіту у вигляді гострої життєвої потреби в них. Це наші справжні рідні свята, які виникли еволюційно-природньо, поступово укладаючись у Коло Свароже (український календар).

Зміст наших рідних свят — суто магічний. Адже на час свят відкривається Небесна Брама, і тоді у Богів можна випросити все, що потрібно людині. Тому під час кожного свята вшановувалися певний Бог або Богиня. Це, в свою чергу, змушувало створювати певну (божественну) форму спілкування з Рідними Богами. Вона, на переконання Предків, не мала бути схожою на буденне чи повсякденне спілкування людей між собою. Такими формами стали замовляння, молитви, танці та спів.
Наші Пращури глибоко вірили в магічну силу слова і ритуальних дій, тому й намагалися обрядами, а також танцями та піснями, що їх супроводять, поліпшити умови свого життя. А славлячи й задобрюючи Рідних Богів, веселилися й самі. Отже, у березні на Дажбожих онуків чекають такі свята:

1 березняЛастівка — одне з пташиних свят. Спів веснянок.

9 березняСорочини — пробудження Матінки Землі. Прилітає сорок різних пташок із різних країн. Бубликами закликаємо пташок із Вирію (сорок бубликів або печиво у вигляді пташок — «жайворонків» роздають дітям). Птахи приносять на крилах Весну. Варять галушки. З цього дня проганяють Мороза, викидаючи йому за вікно по одному з житніх колобків, які випікали спеціально в цей день.

10 березняВербиця, або Вербна неділя. Освячення верби — Прадерева Всесвіту, хльоскання вербовою гілкою є магічним побажанням здоров’я.

10/11 березня — Щедрий Вечір / Новоліття (перший весняний Молодик народжується 10.03.2024 об 11 годині 00 хвилин). Наші язичницькі Пращури, життя яких було тісно пов’язане роботою на землі, починали нове літо (новий рік) з «народженням» першого весняного Молодика, що настає перед весняним рівноденням. Тож 11 березня нове літо прийде до нас у хату. Увечері 10 березня пригостіть його Щедрою Вечерею, на яку збереться вся родина (вареники — обов’язкова ритуальна страва цього свята — за їхньою формою наші славні Предки намагалися відтворити зображення молодого Місяця).

Щедрування: обряди на щедрий майбутній рік; щедрують юнаки, парубки — це пов’язано з магією першого полазника (у цей чарівний час першою до оселі має зайти людина чоловічого роду).

Водіння Кози (обряд проводять щедрівники). «Коза» — образ Бога родючості й достатку. Її удавані смерть та оживлення — магічна містерія про завмирання Природи на зиму та пробудження навесні.

Обмолот Дідуха: доручають цю обрядодію хлопчику; куль околоту (обмолочений сніп) потім виносять надвір і спалюють (обряд «гріти Діда»), а обмолочене зерно потім змішують з посівним зерном.

Засівання вранці в оселях господарів (11 березня): магічний обряд на урожайний майбутній рік проводять хлопчики — перші полазники чоловічого роду (магія Початку нового Часу). Такими чарівними мають бути зустріч нового, 7532, літа та святкування Новоліття.

14 березняНавський Великдень, або Чистий четвер. День передвеликоднього очищення. Замовляння проти всякого зла. Душі померлих приходять на землю (їм на ніч залишають купіль). Купання в річках або символiчнi обливання річковою водою до сxiд сонця, щоб бути міцним i здоровим.

17 березня — Великдень ДажбожийПерша неділя після Весняного рівнодення. День стає довшим за ніч — великим. Свято Перемоги світла над темрявою. Прадавнє свято пробудження всієї Природи, народження нового циклу життя. Випікання ритуальних кopoваїв, освячення писанок, їжі, моління до Дажбога i вcix Богів у Сварзі. Дiвочi хороводи.

17 березня також — Пасіка (весняне свято бджолярів). Освячення пасіки, моління за бджолині poї, винесення вуликів.

18 березняВолочільне, або Обливаний понеділок. Понеділок після Великодня: парубки ходять по хатах i обливають дівчат, за що дівчата обдаровують їх писанками (воду для обливання необхідно брати з річки о 12 год. ночі — ця вода має цiлющi властивості).

24 березня — Радуниця. Обіди на могилках Предків: моління за Piд, поминання покійних родичів, прохання їхнього покровительства й охорони живих. Тризни (поминальні братчини (спільне споживання їжі) військові ігри, змагання), «оклички». Поминальна неділя після Великодня.

* березняБлаговіщення. Пробудження Перуниці (пробудження Блискавиці від зимового сну). Обряди Зустрiчi Весни: розкладають багаття на мостах, стрибають через вогонь (очищення), кидають у річку жертовний хліб. Звичай випускати на волю пташок. Суворі заборони щодо починань будь-яких справ. Не можна зачинати нового життя ні людям, ні тваринам. За повір’ями, навіть птахи не в’ють гнізда.

* березняБлаговісник. Пробудження Перуна. У цей день може прогриміти Перун-громовержець. З цього дня можна починати ciвбу. Освячення зерен для посіву.