1 травняМайя — давньослов’янська Богиня рослинності, яка вкриває листям дерева, травами землю «замаює». День посвяти відаючих жінок. У західних країнах Європи з 30 квітня на 1 травня — Вальпургієва ніч. Цього дня вшановується також і Білобог — Бог білого (світлого) дня, добра, щастя; згадується у Велесовій книзі; ім’я цього Бога походить від старослов’янського кореня біл-, індоєвропейського bhol, bha — сяяти, блищати, що асоціативно завжди пов’язувалось із вищим, божественним світлом. Тотожний Світовидові. Виступає переважно в парі з Чорнобогом як два протилежні начала. На думку багатьох дослідників, Білобог тотожний грецькому Аполлону. Геродот записав у V ст. до н. е., що Аполлон прийшов із Гіперборейського краю на о. Делос, тобто із Скіфії в Грецію. Кілька італійських писемних згадок також вказують на тотожність Аполлона з Білуном, Білобогом: Apollini Beleno, Belts, Belenus, Belinus.

2 травня свято Живи, або Солов’їний Великдень. Приліт солов’їв; потім у п’ятницю по них ворожать: слухають, скільки літ накує зозуля. Моляться про довголіття та здоров’я. Жива — Богиня життя, яка перевтілюється в зозулю, пророкує майбутнє. Польські джерела називають її дочкою Трояна.

2 травня — початок Зеленого тижня (четвер перед Русальним тижнем). Дівчата ідуть у ліс або поле, виплітають вінки з конвалії, незабудок, волошок, чебрецю, полину, барвінку, любистку, співаючи: «Ой зав’ю вінки та на всі святки...». Потім у п’ятницю по них ворожать.

6–12 травня Русалії Русальний тиждень (сьомий тиждень після Великодня Дажбожого). Протягом цього тижня жінки розвішують на деревах шматки полотна як жертви Русалкам (або Мокоші), дівчата плетуть для них вінки, кидають на воду разом з пахучим зіллям (лепехою, полином, любистком, м’ятою, шовковою травою та ін.) Це не стільки обереги, як дарунки Русалкам — найдавніша магія перед початком купального сезону. Польовим Русалкам приносять жертовний хліб і кладуть на ниву. Існує повір’я: хто вмирає або народжується на Русальному тижні, той стає Русалкою. Увесь Русальний тиждень у наших Предків був святково-чарівним, і кожний день у ньому мав своє значення і призначення.

9 травня (четвер)Русалчин Великдень — головне свято Русалок — Берегинь Роду. Поминаються Душі Праматерів, приносяться жертви зі свіжовипеченого хліба на води річок. Як подає С. Килимник, молодиці й дівчата у вівторок та середу «зустрічають» Русалок, пригощають (розкладають їжу в полях, лісах, запрошують Русалок «їсти й пити та охороняти наші ниви»), а в четвер настає найголовніша фаза святкування – Русалчин Великдень.

Русалчин Великдень — невід’ємне свято Русального тижня. Це завивання вінків, початок «Водіння Куста». Люди добре розуміли стародавню заборону працювати в ці святки, тому влаштовували веселощі, бо в цей день веселяться й самі Русалки: саме у свій Великдень вони відчувають життя так само, як і люди, тому їх «пригощають» людськими стравами і разом з нами вони водять хороводи, беруть участь в ігрищах та веселощах, можуть любити й радіти життю.

Ритуальнi страви: солодощі, яєчня, пироги тощо.

10 травня (п’ятниця) — Мокоша весняна (свято має рухому дату; цьогоріч збігаться із Зільником). Обряди Русального тижня. Вшанування Богині Мокоші — покровительки жіночого рукоділля. Заборона в цей день усіх видів жіночих робіт, пов’язаних з рукоділлям (шити, прати, прясти, виплітати і т. д.).

10 травня — Зільник. У цей день збирають цілющі трави, копають лікувальне коріння. Це день знахарок. Трави збирали самі жінки (найцiлюще зілля — те, яке збирали голими), тому це було винятково жіноче свято. Ритуальні обіди в лiсi, в полі, де збирають зілля: яєчня, вареники, риба, ряжанка. Жертва траві у вигляді хмільного напою — кроплять траву перед обідом. Після збору трав жінки влаштовували колективне купання у трав’яному напарі.

13 травня у понеділок — Проводи Русалок. Це спеціальні обряди, щоб позбутися них, спонукати повернутися їх у свій світ. У цей день дівчата в полі, в житах, роблять спільний обід — тризну в честь Русалок. Після тризни дівчата ходять по полях з розплетеними косами і вінками на голові, співаючи проводи Русалкам:

Проводили русалочок, проводили,
Щоб вони до нас не ходили,
Та нашого житечка не ломили,
Та наших дівочок не ловили.

(інше датування цього обряду — «десятий понеділок», або христ. Вознесення, або перший понеділок Петрівки — видаються помилковими, оскільки вони міцно пов’язані з самими Русалками, Зiльником, Зеленою Неділею).

Про обряд «Водіння Куста» на Рівненщині читайте тут.

Як подає С. Килимник, молодиці й дівчата у вівторок та середу «зустрічають» Русалок, пригощають (розкладають їжу в полях, лісах, запрошують Русалок «їсти й пити та охороняти наші ниви»), а в четвер настає найголовніша фаза святкування – Русальський Великдень.