Морально-етичні закони рідновірів-язичників

СВЯЩЕННИЙ СМИСЛ ПРИСЯГИ НА ТЛІ СУСПІЛЬНОГО ХАОСУ

(уточнено, відредаговано й доповнено)

Ми часто говоримо про давні глибинні витоки українського народу, його славну історію, але уникаємо розмов на морально-етичні теми. Чому? Причиною тому — всім відома наша українська делікатність. Не хочемо називати прізвища, щоб когось не образити, тим більше, щоб не викликати небажаних суперечок і т.д. То й миримось часто з такими явищами, з якими наші Пращури ніколи не мирились і завжди засуджували. Чи так наша мораль здрібніла, чи ми так збайдужіли, що вже й самі втратили шляхетні цінності, які тисячоліттями зберігалися в нашому народі як найвища святість?

Далі...

(доповнено й уточнено)

Досі дослідники християнізації Русі зовсім не приділяють уваги вивченню антихристиянської позиції язичницького князя Святослава, пояснюючи її лише консервативністю, небажанням його займатися державними справами тощо, і зовсім не звертають уваги на феноменальний зміст його релігійності. Так, американський дослідник християнізації слов’ян А. П. Власто подав надто поверховий погляд на його постать і взагалі не показав повної картини тих етнічних суперечностей, що склалися в уже тоді поліетнічному Києві.

Далі...

Дослідження джерела

«Генеалогія Богів

Давньої України»

Валерія Войтовича

(курсова робота з предмету «Джерельна база Рідної віри та методика досліджень»)

Далі...

Поховання-спалення, в якому в 1930 році було знайдено «Кічкаський скарб», є могилою князя Святослава і... святинею болгарського народу — особистим штандартом засновника Дунайської Болгарії хана Аспаруха

Про так званий «Кічкаський», або «Вознесенський скарб», який знайшли в місті Запоріжжя, вперше я почув, ще навчаючись на історичному факультеті Дніпропетровського університету. Саме тоді, у далекому тепер 1969 році, на лекції з археології молода викладачка Ірина Федорівна Ковальова із захопленням розповідала про унікальну світового значення знахідку.

Далі...

До 1040 річниці від дня героїчної загибелі великого князя київського Святослава Ігоровича


«Очолюй військо, княже, і приходь!»

8 березня — найчорніша дата в українській історії. Цього дня 972 року у нерівному бою з печенігами героїчно загинув князь Русі-України Святослав Хоробрий.

За своє недовге життя (за академічними даними князь прожив всього 30 років) Святослав значно розширив територію Київської Русі. За князя Святослава Київська Русь сягала від Прикарпаття до Волги і від Балкан до Ладоги. Його нащадки на престолі лише втрачали території, ним завойовані. Навіть вороги з повагою називали його «царем на північ від Дунаю» та порівнювали з давнім героєм Ахіллом. Усі — і ворожі князю-рідновіру монахи-літописці, і безпосередні його вороги, візантійці-ромеї, — навіть поза власним бажанням згадують про дивну, гідну поваги безкорисливість великого князя.

Далі...

Вся історія світу — це історія боротьби народів і цивілізацій за своє виживання, панування, чи просто краще місце під сонцем. Як доведено наукою, сила народу перш за все залежить від його гермена. Гермен (з лат. germen — зародок) — біологічне коріння народу, його етнічне ядро. Кожен член народу повинен передати свій гермен нащадкам — зробити все можливе для збереження ним своєї етнокультурної самобутності. Тому боротьба проти расового змішання Європи набуває сьогодні особливого значення для порятунку білих народів.

Далі...