2 травня — Жива. «Солов’їний Великдень». Приліт солов’їв; потім у п’ятницю по них ворожать: слухають, скільки літ накує зозуля. Моляться про довголіття та здоров’я. Жива — Богиня життя, яка перевтілюється в зозулю, пророкує майбутнє. Польські джерела називають її дочкою Трояна.
4–10 травня* — Русалії, Русальний тиждень (сьомий тиждень після Великодня Дажбожого). Протягом цього тижня жінки розвішують на деревах шматки полотна як жертви Русалкам (або Мокоші), дівчата плетуть для них вінки, кидають на воду разом з пахучим зіллям (лепехою, полином, любистком, м’ятою, шовковою травою та ін.) Це не стільки обереги, як дарунки Русалкам — найдавніша магія перед початком купального сезону. Польовим Русалкам приносять жертовний хліб і кладуть на ниву. Існує повір’я: хто вмирає або народжується на Русальному тижні, той стає Русалкою. Увесь Русальний тиждень у наших Предків був святково-чарівним, і кожний день у ньому мав своє значення і призначення.
7 травня* (четвер) — Русалчин Великдень — головне свято Русалок — Берегинь Роду. Поминаються Душі Праматерів, приносяться жертви зі свіжовипеченого хліба на води річок. Як подає С. Килимник, молодиці й дівчата у вівторок та середу «зустрічають» Русалок, пригощають (розкладають їжу в полях, лісах, запрошують Русалок «їсти й пити та охороняти наші ниви»), а в четвер настає найголовніша фаза святкування — Русалчин Великдень.
Русалчин Великдень — невід’ємне свято Русального тижня. Це завивання вінків, початок «Водіння Куста». Люди добре розуміли стародавню заборону працювати в ці святки, тому влаштовували веселощі, бо в цей день веселяться й самі Русалки: саме у свій Великдень вони відчувають життя так само, як і люди, тому їх «пригощають» людськими стравами і разом з нами вони водять хороводи, беруть участь в ігрищах та веселощах, можуть любити й радіти життю.
Ритуальнi страви: солодощі, яєчня, пироги тощо.
8 травня* (п’ятниця) — Мокоша весняна (свято має рухому дату, випадає на п’ятницю Русального тижня). Обряди Русального тижня. Вшанування Богині Мокоші — покровительки жіночого рукоділля. Заборона в цей день усіх видів жіночих робіт, пов’язаних з рукоділлям (шити, прати, прясти, виплітати і т. д.).
9 травня — Велес (весняний, або теплий). Присвячується весняному вшануванню Бога Велеса. Про це свідчать реліктові обряди, з допомогою яких можна достовірно реконструювати основні риси міфології цього культу через християнську надбудову цього свята — так званого «св. Миколая весняного» (або «Миколи теплого», «чудотворця», що ортодоксальні християни святкують 22 травня).
10 травня — Зільник. У цей день збирають цілющі трави, копають лікувальне коріння. Це день знахарок. Трави збирали самі жінки (найцiлюще зілля — те, яке збирали голими), тому це було винятково жіноче свято. Ритуальні обіди в лiсi, в полі, де збирають зілля: яєчня, вареники, риба, ряжанка. Жертва траві у вигляді хмільного напою — кроплять траву перед обідом. Після збору трав жінки влаштовували колективне купання у трав’яному напарі.
11 травня* у понеділок — Проводи Русалок. Це спеціальні обряди, щоб позбутися них, спонукати повернутися їх у свій світ. У цей день дівчата в полі, в житах, роблять спільний обід — тризну в честь Русалок. Після тризни дівчата ходять по полях з розплетеними косами і вінками на голові, співаючи проводи Русалкам:
Проводили русалочок, проводили,
Щоб вони до нас не ходили,
Та нашого житечка не ломили,
Та наших дівочок не ловили.
(інше датування цього обряду — «десятий понеділок», або христ. Вознесення, або перший понеділок Петрівки — видаються помилковими, оскільки вони міцно пов’язані з самими Русалками, Зiльником, Зеленою Неділею).
Про обряд «Водіння Куста» на Рівненщині читайте тут.
____________
* рухома дата свята.