Українські рідновіри взяли участь
у XVI Європейському конгресі етнічних релігій
19–22 квітня 2018 р. в Римі (Італія) у престижному палаці Ферайолі (Ferrajoli), що на площі Колонна, відбувся ХVІ Європейський конгрес етнічних релігій (ЄКЕР). Відкриття Конгресу розпочалося з музичного славеня італійського композитора Джакомо Пуччіні «Inno a Roma» у виконанні симфонічного оркестру: http://www.saturniatellus.com/wp-content/uploads/2018/04/Inno-a-Roma-di-Puccini-Bocelli.webm.
Господарями Конгресу цього разу стали представники італійської конфесії етнічної віри «Movimento Tradicionale Romano». Відкрив ЄКЕР голова конфесії Даніело Ліотта. Привітав делегатів Президент Європейського конгресу етнічних релігій Андерс Корбан-Артен (Іспанія).
Головував на Конгресі директор «Movimento Tradicionale Romano» Паоло Касоларі. Виступили науковці, археологи, журналісти, які розповіли про язичницькі старожитності Риму й загалом Італії та ознайомили гостей з історією відродження італійської рідної віри.
У перший день роботи Конгресу учасники представили свої конфесії рідної віри, які діють в їхніх країнах. Виступили представники: Італії, Греції, Іспанії (кельтська традиція), Литви, Латвії, Норвегії, США (Каліфорнія, амбасадор литовської «Ромуви»), Галлії (Друїди Франції), Чеської Республіки, Бельгії, Росії та інші.
Україну на ЄКЕР представляв Релігійний центр Об’єднання Рідновірів України: голова ОРУ доктор філософських наук, професор Галина Лозко, кандидат політичних наук, доцент Ярослав Балановський та представник Київської громади українських язичників «Православ’я» Яросвіт Цвіркун.
Другий день роботи Конгресу був присвячений темі: «Язичницькі обряди та їх джерела». Прекрасна квітнева, майже як влітку, погода була сприйнята всіма учасниками як благословіння небесних Богів, що сприяло роботі й дружньому спілкуванню людей зі спільним світоглядом. Незважаючи на різні мови учасників, усі добре розуміли один одного з допомогою обрядів, пісень і символів.
Третій день був збагачений насиченими культурними заходами: екскурсіями на Палатинський пагорб (звідки розпочинався Рим та його релігія, започаткована язичницьким імператором Нумою Помпілієм). До речі, 21 квітня римляни святкували день народження міста Риму (який збігається з днем народження самого Нуми Помпілія). Отже, відбувалися святкування в усіх куточках міста.
На Палатинському пагорбі серед квітучих рослин перед віковічним лавровим деревом господарі Конгресу встановили невеликий переносний вівтар, на якому запалили вогник і з молитвами принесли дари Богам. Кожна з делегацій славила рідних Богів рідними мовами, піснями та обрядами. В Україні в ці дні святкували весняних Ладу і Ярила, отож і українська делегація здійснила їм возливання, поклали Богам хліб і квіти та заспівали українську гаївку. Духове єднання з рідними Богами здійснив кожен з особливим почуттям, адже рідна віра відроджується за природними законами в усіх європейських націй, і українці одні з перших почали її повернення ще в 1934 р. зі священної гори Ґрехіт від Володимира Шаяна.
Важливим був також похід до Капітолію та Будинку Весталок, де засвідчено як велич язичницької релігії, так і християнське дикунство в усій його жорстокій повноті — мармурові статуї Весталок, колись чудових жриць Богині Вести, майже повністю розбиті, від деяких з них, наприклад, від статуї останньої Великої Весталки Коелії Конкордії, лишився тільки постамент. Подібне християнське безкультур’я є красномовним свідченням і в Колізеї, з якого було повністю обдерто мармур і коштовні прикраси, що ними в подальшому прикрасив себе Ватикан. А біля пам’ятника Джордано Бруно, героїчному філософу, прихильнику природної віри(!), спаленому на вогнищі інквізиції, якому українці пішли вклонитися, побачили вже ознаки новітнього глобального дикунства: мультирасово-базарне безкультур’я потопило в смітті й сам постамент, який навіть важко сфотографувати, а не те, що підійти... Українська делегація все ж проштовхалася, щоб покласти скромну квітку, а пізніше побажала колегам-італійцям, як і всім учасникам Конгресу, бути господарями в своїх країнах.
Четвертий день був присвячений заключному організаційному засіданню Конгресу, яке відбулося в офісі конфесії «Movimento Tradicionale Romano» та завершилося спільною дружньою вечерею з традиційною італійською піццою в одній з римських кав’ярень.
В останній день перед від’їздом українці ризикнули відвідати Ватикан, де, як відомо, зберігаються безцінні скарби язичницької культури, свого часу загарбані християнською церквою. Їхні сподівання здійснилися: шляхом проявлених надзусиль вони таки потрапили в музеї Ватикану, де побачили античні статуї Богів, неперевершені шедеври живопису Мікеланджело, музей етрусків, єгипетський музей та багато іншого, що потребує ще окремого осмислення.
Українська делегація висловлює велику подяку господарям цьогорічного Конгресу, членам «Movimento Tradicionale Romano» (Італія) за їхню гостинність, археологам Маріні та Сандрі за змістовні екскурсії, а Маріанні Горроновій (Чеська Республіка) за допомогу в спілкуванні й перекладі наших доповідей і доповідей інших учасників Конгресу.
Участь рідновірів України в таких міжнародних конгресах є важливою як з наукового погляду, так і в духовно-культурному сенсі, адже індоєвропейські релігії мають спільні витоки й близькі народні традиції.
Прес-служба ОРУ
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
