27 травня в літо 7529 (2021) у приміщенні столичного Будинку літераторів відбулася довгоочікувана презентація 26 числа періодичного видання Об’єднання рідновірів України, часопису «Сварог», випуск якого був присвячений 25-ій річниці від часу свого першого виходу до читача.

Відкрив презентацію голова Творчого об’єднання публіцистів Володимир Петрук, автор досліджень про Скіфію, який високо оцінив нове видання. Урочисто пролунала молитва до Бога Сварога, виголошена Галиною Лозко, головою Об’єднання рідновірів України, доктором філософських наук, членом Національної спілки письменників України.

Найперше пані Галина, як редактор презентованого журналу, нагадала присутнім, чому ім’я саме Сварога обрано для назви цього видання:

— Перша причина — богословська, — зазначила вона.— Сварог — Батько всіх Богів і Богинь великого пантеону наших Предків; усі Боги об’єднані в Сварзі, є різноманітними проявами його мудрості, могутності, справедливості. Друга причина — філософська: саме Сварог сповнює собою все і містить всіх у собі; Сварог сам є світлом, що створює світло із самого себе, щоб освітити все навколо. Отже, виникає й поетична причина: це він, Сварог, перетворює Темряву на Світло, до чого завжди прагне й наша редакція.

Є ще й історична причина: відновлення історичної справедливості, своєрідна реабілітація Рідної віри, якій було завдано нищівного удару ще в часи примусового охрищення Русі-України в тому віроломному 988-му. Отже, назва часопису спрямована на досягнення головної мети Об’єднання рідновірів України: повернення рідному народові його споконвічної Рідної віри — віри в Сварога, що єднає множинність Рідних Богів і роду людей, їхніх онуків. І ніяких інших цілей редакція не ставить, — наголосила ведуча.

Редактор журналу «Сварог» також пояснила, чому до назви «Сварог» додані слова «Філософія», «Етнологія» і «Релігієзнавство»: «Первісно ми задумували наш журнал як конфесійний, який би розповідав лише про Рідну віру для рідновірів, — роз’яснювала пані Галина. — Але виникла потреба подавати матеріали з історії, філософії, міфології, етнології, тоді стало ясно, що часопис потрібно рекомендувати уже ширшому колу читачів. Тому він у нас розрісся з конфесійного до науково-популярного видання. Отже, чому «Філософія»? Бо ми тут подаємо філософію Рідної віри. Чому «Етнологія»? Тому що говоримо про наш етнос й інформуємо про інші етноси. А «Релігієзнавство» — бо ми друкуємо тут не лише про Рідних Богів, а й про Богів інших етносів або ж про ведичних Богів, вміщуємо праці з критичного біблієзнавства…».

Також ведуча коротенько висвітлила зміст нового видання «Сварога», зазначивши, що наскрізною темою цього випуску є суцільна еволюція нашої духовної культури (безперервна впродовж тисячоліть!), яку ми позначаємо знаковою триєдністю: Скіфія – Русь – Україна. Це і вміщений тут Скіфський іменослов, упорядкований Галиною Лозко, і відповідні ілюстрації на згадану тематику як на першій сторінці обкладинки, так і на кольоровій вкладці часопису, і згадка про 50-річчя археологічної сенсації ХХ ст. — знайдення Борисом Мозолевським скіфської пекторалі та ін.

Про свою роботу над 26-им числом розповіли й інші члени редакційної колегії «Сварога».

Так, член Національної спілки журналістів України Вадим Шапошніков (верстка) з нагоди 25-ліття журналу поділився романтичними спогадами про випуск перших його чисел, про те, в яких умовах вони видавалися, з якими труднощами доводилося стикатися редколегії під час роботи над тодішніми виданнями. Оповідач був тоді ще студентом, проте не факультету журналістики, а здобував професійну музичну освіту. Однак пропозиція редактора «Сварога» долучитися до редколегії часопису невдовзі круто змінила його життя, яке він пов’язав із журналістикою та видавничою справою. Нині ж завдяки жертовній праці пана Вадима, на верстці випусків «Сварога» та й інших видань ОРУ заощаджуються значні кошти.

А ось редактор газети «За Рідну Віру!», український музикознавець Максим Савченко у редколегії журналу порівняно недавно, однак і йому вже було що розповісти. Насамперед пан Максим наголосив на унікальності журналу «Сварог». Попри те, що нині інтерес у людей до своїх етнічних релігій зростає по всьому світі і, зокрема, в Європі, важко назвати якесь аналогічне чи подібне до «Сварога» видання, яке ще десь би виходило (оглянувши, наприклад, увесь слов’янський простір) з такими серйозними працями з вищезазначеної тематики. Тому цей унікальний журнал читають не тільки в Україні… Попри те, що пан Максим є дописувачем і має тут свої публікації, все ж він вважає, що «Сварог» цілком і по праву є дітищем редактора, професора Галини Лозко. Адже всі без винятку її публікації у журналі є поважними науковими матеріалами — її найновішими дослідженнями в галузях філософії, етнології та релігієзнавства, якими доволі пристойно послуговуються українські інтелектуали. А ще одна унікальність цього журналу, на думку Максима Савченка, полягає в тому, що усі члени його редакційної колегії є рідновірами, і журнал виходить виключно завдяки їхньому ентузіазму та жертовності рідновірів.

Про унікальність же самої України оповів один із поважних гостей, який завітав на цю презентацію. Він добре знаний в Україні та поза її межами. Це колишній народний депутат та герой України, генерал-лейтенант СБУ Григорій Омельченко. Його стаття «Повернення до своєї Рідної віри — це єдиний шлях відродження України» була опублікована в одному із попередніх чисел «Сварога». У своєму виступі пан Григорій навів факти досліджень іноземних учених, котрі стверджують, що Україна — колиска арійської раси, а самі українці на 53–54 % є нащадками давніх аріїв. У зв’язку з цим політик висловив своє переконання, що «Україна дуже скоро стане центром духовного розвитку та цивілізації Об’єднаної Європи від Ла-Маншу до Уралу. Російської імперії (штучно створеної держави) не буде. І поневолені нею народи стануть вільними державами… І це станеться ще за нашого життя!», — наголосив поважний гість.

Також зі своїми вітальними словами виступили читачі, автори публікацій, шанувальники та друзі «Сварога». Так, член правління Національної спілки письменників України, творець поезії для дітей Анатолій Качан підкреслив унікальність презентованого журналу та його важливу національно-патріотичну складову. Ветеран АТО, директор Дому Книги «Еней» Володимир Дериведмідь розповів про загиблого Героя України Антона Цедіка, який був рідновіром, та наголосив на важливості збереження Рідної віри українців. Директор видавництва «Орієнтир», доброволець полку «Азов», співробітник Ідеологічного дивізіону Центрального штабу Національного Корпусу Данило Коваль, який нещодавно видав книгу «Давньоскіфська філософія», привітав редакцію часопису з 25-літтям і зазначив, що у нас є чимало перспектив для співпраці. Український письменник, поет, публіцист, перекладач, науковий та літературний редактор, лексикограф і бібліограф, член НСПУ Дмитро Пилипчук щиро привітав редколегію й подарував редактору «Сварога» Галині Лозко свою унікальну працю «Словники української мови: 1596–2018» (в якій стверджується, що Україна — країна щонайменше сімох тисяч словників національної мови), а також книжку-мегарецензію на академічний тлумачний Словник української мови у 20 томах «Болять мені загублені слова» та фундаментальну працю «Про Дмитра Павличка», що безумовно стануть в нагоді як редколегії, так і Українській Духовній академії рідновірів. Лунала прекрасна поезія в авторському виконанні члена НСПУ Бориса Кононенка з Полтавщини. А вірш Івана Світличного, натхненно прочитаний Вадимом Шапошніковим, ствердив:

Перуни, Мавки, Світовиди,
Дажбоги, виганьблені бидлом
Під диктатурою Христа —
Встають воскреслі, рвуть вериги
Тисячолітньої кормиги.
Язичництво реванш бере!..

І навіть наймолодша учасниця вечора, Богданка, продекламувала вірш Лесі Українки.

Захід завершився вільним спілкуванням його учасників, обміном враженнями, придбанням журналів та інших видань ОРУ, фотографуванням на пам’ять. Отож вечір пройшов у дружній, теплій, творчій атмосфері.

Інформаційний відділ Об’єднання рідновірів України