Шановні рідновіри! Останнім часом нашому середовищу нав’язано чергову дискусію щодо застосування землі і хліба в обрядах Рідної віри. Як правило, такі дуелянти виступають всупереч науковим фактам і спираються на псевдонаукові твердження. Їхня мета може бути окреслена двояко: або як елементарне невігластво, або як цілеспрямоване намагання посіяти недовіру до Об’єднання рідновірів України. З метою запобігання перекрученням я оприлюднюю матеріали свого майстер-класу, проведеного в рамках Школи Рідної віри для громадськості в 2010–2011 роках та лекції для студентів Української духовної академії рідновірів у 2012 р. Про застосування землі в обрядах посвяти (клятви) рідновірів читайте мою статтю «Священний смисл присяги на тлі суспільного хаосу» (Сварог. — 2003. — Вип. 13/14. — С. 23–27) на сайті www.oru.org.ua. Щодо традиції передачі Богам хліба через Вогонь пропоную свою статтю «Метафізика жертовності в Рідній вірі». Ви можете також самостійно ознайомитися з науковими фактами шляхом перевірки джерел (у тексті є посилання), щоб не піддаватися провокаційним дискусіям.

Далі...

Овъ же дьрьнъ въскроущь на главҍ покладая, присягоу творить…
(Той же, дерен вирізавши, на голову поклавши, присягу творить)

«Бесҍда Григорія Богослова объ испытаніи града» (ХІ ст.)


Лютичі, укладаючи мирний договір, обрізали пасмо волосся,
змішували його з травою або скибкою дерну і «вдаряли по руках»

(Тітмар Мерзербурзький, початок ХІ ст.)

Далі...

Вогонь — одна із священних стихій.

Вогню поклонялися всі арійські народи. У Рігведі згадується найголовніший Вогонь — «Пуп племені», а за ним стоять менші, сімейні Вогні, що називаються «Владикою дому». У Римі в храмі Вести горів вічний Вогонь, який підтримували жриці-діви (весталки). У Литві перед Кумиром Перуна (Перкунаса) безперервно палили дубові дрова, підтримуючи невгасиме Вогнище «Знич», яке називали «Вічним Отцем». У Білорусі вважали однією з основ родини — Домашній Пенат, цілюще й всеочищаюче начало.

Далі...