* * *

· Привітайся з давніми язичницькими філософами.

· Не боїться совість чиста навіть Перуна вогниста!

· Світло бачиться тоді, коли світло є в очах.

· Дурний шукає місця, а розумного і в кутку видно.

· Не те орел, що високого літає, но те, що легко сідає.

· Людина дивиться на лице, а Бог — на душу.

· Любов викликається любов’ю.

· Яке глупе все те, що противне блаженній Природі!

· Краще бути природнім котом, ніж левом з ослячою природою.

· Не ївши легше, а поївши — краще.

· Не бійся вмерти тілесно, бо будеш кожної хвилини терпіти смерть духовну.

· Знаю, що щадиш тіло, але убиваєш душу — а це заміна зла…

· Не знаю, навіщо носиш меч, якщо не на січ, для якої він зроблений. Не знаю, навіщо носиш тіло, якщо щадиш віддати його на те, навіщо хтось цим тілом одягнений.

· Не той дурний, хто не знає, але той, хто знати не хоче.

· Світ спить, глибоко простягнувшись… А наставники його, що пасуть Ізраїля, не тільки не пробуджують його, але й погладжують: «спи, не бійся!».

· Вірне слово, що Цар і Суддя Ізраїльський, а християнський Бог — це Біблія. Але цей Бог «наш», спочатку на єврейський, а потім на християнський рід, навів безчисленні й жахливі вияви суєвір’я. Із суєвірій родилися роздори, спори, секти, ручні і словесні війни, молодечі страхи…

· Біблія — це семиголовий дракон, що, розливаючи хлющі гірких вод, цілу кулю земну покрив суєвір’ям.

· О, душе моя! Знай, що читати Біблію і перелічувати його (Змія) брехні — це одне й те саме.

· Біблія взагалі є дурною розладнаною дудою… колючий терновник, гірка й несмачна вода, якщо сказати за Павлом — «дурнота божа»; або скажу: лайно, мотика, дрянь, грязь, гній чоловічий, в якому Бог велить Єзикіїлові заховати ячмінну паляницю.

· Біблія є змій, хоч одноголовий, а розтопче йому голову той, хто спочиває на Сонці.

· Ранги може носити кожний, а діло доконати може тільки уроджений.

· Не рівна всім рівність.

· Ніяким чином не можна пізнати Господа, не пізнавши самого себе.

· Віруймо, що Бог є в людськім тілі. Є справжній він у тілі нашім видимім, неречовинний — у речовиннім, вічний — у тліннім, один в кожнім з нас і цілий в кожнім. Бог у тілі, і тіло в Бозі, але не тіло Богом, ані Бог тілом.

· Не шукай щастя за морем.

· Не шкодуй руки і вдар кресалом, і викреши вогонь у себе вдома, щоб не ходити по сусідах і не просити: «позич мені вогню»!
______________________
З творів Григорія Сковороди «Сродность к богословії», «Кільце», «Нарциз», «Зміїн потоп», «Книжечка, що називається SILENUS ALCIBIADIS Тобто ікона алківіадська ІЗРАЇЛЬСЬКИЙ ЗМІЙ».
Опубліковано: часопис «Сварог» №№ 13–14.

Я не зраджую Віру своїх Предків!
Великий князь Київський Святослав Ігорович

Де твоя голова поляже, там і ми свої голови зложимо!
Лицарі Святослава

Далі

Українське язичництво — етнічна релігія (від гр. εθνικός (ethnikos) — «родовий, народний, язичницький») Предків українців, яка сформувалася в часи Київської Русі, успадкувавши при цьому давні релігійні культи й традиції, що існували на території України в попередні історичні епохи. Українське язичництво в широкому значенні означає сукупність релігійних вірувань, що побутували на теренах України, у їхньому еволюційному розвитку, включаючи:

Далі

Мирослав ЛЕЛЕКА

ТАЄМНИЧА ДУША ВОДИ

Живий організм це вода, наділена душею.
/Е. Дюбуа-Реймон/

Далі

Галина ЛОЗКО

ТЕОНІМІЯ і БОГОСЛОВСЬКА ТЕРМІНОЛОГІЯ ВЕЛЕСОВОЇ КНИГИ

 

Велесова Книга, яка, нарешті, знаними філологами (д. філол. н., проф. М. Худаш, д. філол. н., проф. В. Таранець та ін.) визнана автентичною, може бути джерелом вивчення теоніміки (імен Рідних Богів) та інших слів, які відображають різні богословські смисли віри наших Предків.

Далі