· Привітайся з давніми язичницькими філософами.
· Не боїться совість чиста навіть Перуна вогниста!· Світло бачиться тоді, коли світло є в очах.
· Дурний шукає місця, а розумного і в кутку видно.
· Не те орел, що високого літає, но те, що легко сідає.
· Людина дивиться на лице, а Бог — на душу.
· Любов викликається любов’ю.
· Яке глупе все те, що противне блаженній Природі!
· Краще бути природнім котом, ніж левом з ослячою природою.
· Не ївши легше, а поївши — краще.
· Не бійся вмерти тілесно, бо будеш кожної хвилини терпіти смерть духовну.
· Знаю, що щадиш тіло, але убиваєш душу — а це заміна зла…
· Не знаю, навіщо носиш меч, якщо не на січ, для якої він зроблений. Не знаю, навіщо носиш тіло, якщо щадиш віддати його на те, навіщо хтось цим тілом одягнений.
· Не той дурний, хто не знає, але той, хто знати не хоче.
· Світ спить, глибоко простягнувшись… А наставники його, що пасуть Ізраїля, не тільки не пробуджують його, але й погладжують: «спи, не бійся!».
· Вірне слово, що Цар і Суддя Ізраїльський, а християнський Бог — це Біблія. Але цей Бог «наш», спочатку на єврейський, а потім на християнський рід, навів безчисленні й жахливі вияви суєвір’я. Із суєвірій родилися роздори, спори, секти, ручні і словесні війни, молодечі страхи…
· Біблія — це семиголовий дракон, що, розливаючи хлющі гірких вод, цілу кулю земну покрив суєвір’ям.
· О, душе моя! Знай, що читати Біблію і перелічувати його (Змія) брехні — це одне й те саме.
· Біблія взагалі є дурною розладнаною дудою… колючий терновник, гірка й несмачна вода, якщо сказати за Павлом — «дурнота божа»; або скажу: лайно, мотика, дрянь, грязь, гній чоловічий, в якому Бог велить Єзикіїлові заховати ячмінну паляницю.
· Біблія є змій, хоч одноголовий, а розтопче йому голову той, хто спочиває на Сонці.
· Ранги може носити кожний, а діло доконати може тільки уроджений.
· Не рівна всім рівність.
· Ніяким чином не можна пізнати Господа, не пізнавши самого себе.
· Віруймо, що Бог є в людськім тілі. Є справжній він у тілі нашім видимім, неречовинний — у речовиннім, вічний — у тліннім, один в кожнім з нас і цілий в кожнім. Бог у тілі, і тіло в Бозі, але не тіло Богом, ані Бог тілом.
· Не шукай щастя за морем.
· Не шкодуй руки і вдар кресалом, і викреши вогонь у себе вдома, щоб не ходити по сусідах і не просити: «позич мені вогню»!
______________________
З творів Григорія Сковороди «Сродность к богословії», «Кільце», «Нарциз», «Зміїн потоп», «Книжечка, що називається SILENUS ALCIBIADIS Тобто ікона алківіадська ІЗРАЇЛЬСЬКИЙ ЗМІЙ».
Опубліковано: часопис «Сварог» №№ 13–14.