04 березня 2012
До 1040 річниці від дня героїчної загибелі великого князя київського Святослава Ігоровича
«Очолюй військо, княже, і приходь!»
8 березня — найчорніша дата в українській історії. Цього дня 972 року у нерівному бою з печенігами героїчно загинув князь Русі-України Святослав Хоробрий.
З
а своє недовге життя (за академічними даними князь прожив всього 30 років) Святослав значно розширив територію Київської Русі. За князя Святослава Київська Русь сягала від Прикарпаття до Волги і від Балкан до Ладоги. Його нащадки на престолі лише втрачали території, ним завойовані. Навіть вороги з повагою називали його «царем на північ від Дунаю» та порівнювали з давнім героєм Ахіллом. Усі — і ворожі князю-рідновіру монахи-літописці, і безпосередні його вороги, візантійці-ромеї, — навіть поза власним бажанням згадують про дивну, гідну поваги безкорисливість великого князя.
Далі...
Досі дослідники християнізації Русі зовсім не приділяють уваги вивченню антихристиянської позиції язичницького князя Святослава, пояснюючи її лише консервативністю, небажанням його займатися державними справами тощо, і зовсім не звертають уваги на феноменальний зміст його релігійності. Так, американський дослідник християнізації слов’ян А. П. Власто подав надто поверховий погляд на його постать і взагалі не показав повної картини тих етнічних суперечностей, що склалися в уже тоді поліетнічному Києві. 